ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ ЇЇ РОЗВИТКУ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЧОТИРЬОХ ІНСТИТУТІВ)

Л. Кавуненко; В. Хорєвін; О. Костриця

doi:10.15407/scine21.05.033

Автор(и)

Л. Кавуненко Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0001-5291-5358
В. Хорєвін Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-6509-4736
О. Костриця Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-1585-7264

DOI:

https://doi.org/10.15407/scine21.05.033

Ключові слова:

наукові журнали, база даних Скопус, інтернаціоналізація, Інститути НАН України, наукова комунікація

Анотація

Вступ. Міжнародна співпраця в науці є одним з пріоритетних напрямів її розвитку.
Проблематика. Інтернаціоналізація наукової діяльності є стратегічною рисою розвитку сучасної науки. Однак
вплив військової агресії на міжнародну співпрацю НАН України недостатньо досліджено.
Мета. Охарактеризувати рівень міжнародного співробітництва на прикладі провідних інститутів НАН України: Інститут математики (ІМ), Інститут фізики (ІФ), Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря (ІБОНХ), Інститут молекулярної біології та генетики (ІМБГ) на основі аналізу публікацій у журналах з бази даних Scopus.
Матеріали й методи. Використано методи порівняльного, статистичного і наукометричного аналізу. Джерелом даних є Scopus, значущість видань якого визначено за квартилями: Q1 — найвищий, Q4 — найнижчий.
Результати. Аналіз статей науковців інститутів НАН України у Scopus показав, що публікації українських учених представлені роботами переважно у закордонних журналах, частка яких складала у 2022 р. понад 70 % від усіх статей аналізованих інститутів. У виданнях, віднесених до Q1, спільні роботи налічували в чотирьох установах понад 80 % від усіх публікацій Q1, а в журналах Q1 + Q2 такі публікації складали серед усіх статей цих квартилів у ІМБГ — 78,6 %, ІФ — 67,1 %, ІБОНХ — 57,5 % ІМ — 51,4 %. Журнали, які включені до Q1 + Q2, мали найбільшу кількість спільних статей: ІФ — 86,4 % від загалу, ІБОНХ — 85,2 %, ІМБГ — 84,6 %, ІМ — 72 %. Закордонні учені були найбільш представлені у роботах з видань Q1, де їхня частка становила 50—80 % від усіх авторів, у статтях з видань Q2 участь закордонних учених була меншою, ніж учених з України, а в роботах з видань Q3 та Q4 вони були поодинокими.
Висновки. Оприлюднення результатів досліджень українських вчених у журналах перших двох квартилів реалізовується, насамперед, завдяки міжнародної співпраці. Розроблена методика дослідження дозволяє аналізувати міжнародні контакти та моніторити подальшу співпрацю широкого спектра установ.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Л. Кавуненко, Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Кавуненко Лідія Пилипівна, провідний науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» (бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна), старший науковий співробітник, кандидат економічних наук, +38-096-285-74-95

В. Хорєвін , Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Хорєвін Володимир Іванович, старший науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» (бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна), старший науковий співробітник, кандидат медичних наук, +38-0936862868,

e-mail: vladkh4@gmail.com, https://orcid.org/0000-0002-6509-4736

О. Костриця, Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

Костриця Олена Петрівна, науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України»

(бульвар Тараса Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна), +38-095-118-94-31

Посилання

Arunachalam, S. (1995). Science on the periphery: Can it contribute to mainstream science? Know. Techn. Pol., 8, 68—87. https://doi.org/10.1007/BF02825969

Wagner, C., Leydesdorff, L. (2003). Mapping global science using international co‐authorships: a comparison of 1990 and 2000. Proceedings of the 9th International Conference on Scientometrics and Informetrics (Dalian, China, 2003), 330—340. (Dalian, China. URL: https://www.issi-society.org/proceedings/issi_2003/34_wagner.pdf (Last accessed: 15.10.23).

Braun, T., Glänzel, W., Schubert, A. (1988). The newest version of the facts and figures on publication output and relative citation impact of 100 countries 1981—1985. Scientometrics, 13, 181—188. https://doi.org/10.1007/BF02019957

Pysarenko, T. V., Kuranda, T. K. (Eds.) (2023). R&D activity in Ukraine in 2022: scientific-analytical report. UkrINTEI. 94 p. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/nauka/2023/07/25/Nauk-analit.dopov.Naukova.ta.nauk-tekhn.diyaln. v.Ukr.2022-25.07.2023.pdf (Last accessed: 16.01.2024).

Report on the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2022. (2023). NAS of Ukraine. Kyiv. URL: https:// files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2023/05/230509205447582-3171.pdf (Last accessed: 15.10.2023).

Katz, J. S., Hicks, D. (1997). How much is a collaboration worth? A calibrated bibliometric model. Scientometrics, 40(3), 541—554. https://doi.org/10.1007/BF02459299

Leydesdorff, L., Wagner, C. S. (2008). International collaboration in science and the formation of a core group. Journal of Informetrics, 2(4), 317—325. https://doi.org/10.1016/j.joi.2008.07.003.

Van Raan, A. F. J. (1998). The influence of international collaboration on the impact of research results: Some simple mathematical considerations concerning the role of self-citations. Scientometrics, 42, 423—428. https://doi.org/10.1007/BF02458380

Glänzel, W. (2001). National characteristics in international scientifi c co-authorship relations. Scientometrics, 51, 69—115. https://doi.org/10.1023/A:1010512628145

Persson, O., Glänzel, W., Danell, R. (2004). Inflationary bibliometric values: The role of scientific collaboration and the need for relative indicators in evaluative studies. Scientometrics, 60, 421—432. https://doi.org/10.1023/B:SCIE.0000034384.35498.7d

Yazvynska, M. V., Radchenko, A. I. (2019). NAS of Ukraine periodicals in some scientometric databases and the list of scientific professional publications of Ukraine. Science of Ukraine in the global information space, 16, 46—56. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.391.046 [in Ukrainian].

Kavunenko, L. F., Kostritsa, E. P., Chernogaeva, O. G. (2015). Publication activity of Ukrainian researchers in the Scopus database. Science of Ukraine in the light information space, 11, 89—99. URL: https://www.nas.gov.ua/publications/ books/series/9789660247048/Documents/2015_11/13_kavunenko.pdf (Last accessed: 15.10.23).

Kavunenko, L. P., Khorevin, V. I., Kostrytsia, O. P.(2024). Publishing activity of researchers of the National Academy of Sciences of Ukraine: successful examples. Science and science, 1(123), 43—75. https://doi.org/10.15407/sofs2024.01.043 [in Ukrainian].

Nazarovets, S. (2020). Controversial practice of rewarding for publications in national journals. Scientometrics, 124(1), 813—818 https://doi.org/10.1007/s11192-020-03485-7

Hladchenko, M. (2022). Implications of Publication Requirements for the Research Output of Ukrainian Academics in Scopus in 1999—2019. Journal of Data and Information Science, 7(3) 71—93. https://doi.org/10.2478/jdis2022-0016

Didenko, Yu. V., Radchenko, A. I. (2017). Publishing activity as a way of scientific communication and the pursuit of ratings. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 9. 83—99. https://doi.org/10.15407/visn2017.09.082 [in Ukrainian].

Tykhonkova, I. O. (2018). Strategy of development of a scientific publication. Science of Ukraine in the Global Information Space, 15, 16—27. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.372.016

Hladchenko, M., Moed, H. F. (2021). National orientation of Ukrainian journals: means-ends decoupling in a semiperipheral state. Scientometrics, 126(3), 2365—2389. https://doi.org/10.1007/s11192-020-03844-4

Hladchenko, M., Moed, H. F. (2021). The effect of publication traditions and requirements in research assessment and funding policies upon the use of national journals in 28 post-socialist countries. Journal of Informetrics, 15(4), 101190. https://doi.org/10.1016/j.joi.2021.101190

Nazarovets, S. A. (2020). Quantitative analysis of joint publications of Ukrainian researchers with Nobel laureates 1994—2018 in certain fields of science. Nauka innov., 16(5), 110—117. https://doi.org/10.15407/scin16.05.110 [in Ukrainian].

Radchenko, A. I., Didenko, Y. V. (2022). New sincerity: polymodality of scientific communication. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2, 85—103. https://doi.org/10.15407/visn2022.02.085 [in Ukrainian].

Bohdanov, V. L. (2023). Searching for an Optimal Strategy for the Development of the National Academy of Sciences of Ukraine in the Context of Current Challenges and Threats (based on the report). Science and science, 1(119), 8—9. https://doi.org/10.15407/sofs2023.01.009 [in Ukrainian].