ФОРМУВАННЯ ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЦИФРОВОЇ МЕДИЦИНИ: ПЕРСОНАЛЬНІ МЕДИЧНІ ДАНІ
DOI:
https://doi.org/10.15407/scine17.05.050Ключові слова:
цифрова медицина, персональні медичні дані, інтероперабельність, право доступу до медичної інформаціїАнотація
Вступ. Сучасні інноваційні процеси у медичній галузі є тісно пов’язаними з цифровою трансформацією цієї галузі, яку спрямовано на створення інтероперабельної екосистеми цифрової охорони здоров'я. Усі процеси цифрової медицини здійснюються з обов’язковим використанням цифрових медичних даних про стан здоров’я людини — персональних медичних даних, тому є важливим визначення вимог до їхнього безпечного обміну та специфікацій сховищ
з можливістю забезпечення оперативного обміну без втрати інформації.
Проблематика. Безпечний обмін персональними медичними даними забезпечується чітким дотриманням рівнів
доступу до їхнього керування для учасників цифрової медицини.
Мета. Створення засобів інформаційної підтримки акумулювання та безпечного обміну персональними медичними даними у цифровій екосистемі охорони здоров’я.
Матеріали й методи. Структурно-функційне моделювання, апарат логіки створення вирішувальних правил, методи структурного програмування для створення алгоритмів.
Результати. За результатами аналізу джерела генерації медичних даних виділено дві групи персональних медичних даних: 1) дані, валідовані медичним фахівцем за сучасними стандартами; 2) результати прямого збору даних особисто пацієнтом, які потребують стандартизації. Розроблено алгоритм акумулювання цифрових медичних даних від
учасників процесу надання медичної допомоги з урахуванням цих типів даних. Відповідно до ролей учасників екосистеми цифрової медицини розроблено вирішувальні правила надання їм доступу до персональних медичних даних, що реалізує алгоритм обміну цими даними між учасниками екосистеми цифрової медицини.
Висновки. Акумулювання персональних медичних даних, які є інформаційною основою засобів цифрової медицини, здійснюється за запропонованим алгоритмом з урахуванням джерела та типу медичних даних для забезпечення формалізованого їх подання. Додержання створеного алгоритму надання прав доступу забезпечує обмін цифровими медичними даними між пацієнтами та лікарями з реалізацією вимог інтероперабельності та безпеки даних.
Завантаження
Посилання
Draft global strategy on digital health 2020—2025. July 2020 by WHO. URL: https://www.who.int/docs/defaultsource/documents/gs4dhdaa2a9f352b0445bafbc79ca799dce4d.pdf (Last accessed: 16.11.2020).
Kozak, L. M., Kovalenko, A. S., Kryvova, O. A., Romanyuk, O. A. (2018). Digital Transformation in Medicine: From Formalized Medical Documents to Information Technologies of Digital Medicine. Kibernetika i vyčislitel`na tehnika, 4(194), 61—78. https://doi.org/10.15407/kvt194.04.061
Marques, I. C., Ferreira, J. J. (2020). Digital transformation in the area of health: systematic review of 45 years of evolution. Health and Technology, 10(5), 1—12. https://doi.org/10.1007/s12553-019-00402-8
Fainzilberg, L. S. (2013). Computer diagnostics based on the phase portrait of the electrocardiogram. Kiev [іn Russian].
Gritsenko, V. I., Fainzilberg, L. S. (2020). Current state and prospects for the development of digital medicine. Cybernetics and Computer Engineering, 1(199), 59—84. https://doi.org/10.15407/kvt199.01.059
Vovk, M. I., Halian, Ye. B., Kutsiak, O. A. (2020). Computer Software & Hardware Complex for Personal Oral Speech
Restoration after a Stroke. Sci. innov., 16(1), 54—68. https://doi.org/10.15407/scine16.01.054
Vovk, М. І., Kutsyak, О. А. (2020). Information technology for forming a personal movement rehabilitation plan after a stroke. Cybernetics and Computer Engineering, 3(201), 87—99. https://doi.org/10.15407/kvt201.03.087
Kochina, M. L., Firsov, A. G. (2010). Information technology for assessing the time and frequency indicators of the human body. Information processing systems, 2(83), 243—247 [іn Russian].
Kaplin, I. V., Kochina, M. L., Demin, Iu. A., Firsov, A. G. (2019). The system of intraocular pressure assessment using interference eye pictures. Cybernetics and Computer Engineering, 1(195), 64—81. https://doi.org/10.15407/kvt195.01.064
Vysotskaya, E. V., Bykh, A. I., Klimenko, V. A., Pecherskaya, A. I. (2012). Information technology for differential diagnosis of common dermatoses. Electronic and computer systems, 1, 138—143 [іn Russian].
Gritsenko, V. I., Kozak, L. M., Kovalenko, A. S., Pezentsali, A. A., Rogozinskaya, N. S., Ostashko, V. G. (2013). Medical information systems as an element of a single medical information space. Kibernetika i vyčislitel`na tehnika, 174, 30—46 [іn Russian].
Bayazitov, D. M., Kresyun, N. V., Buzinovsky, A. B., Lyashenko, A. V., Nenova, O. M. (2017). Automated computer diagnostics of appendicitis during laparoscopic intervention. Clinical surgery, 8(904), 21—23 [іn Ukranian].
Knyshov, G. V., Nastenko, E. A., Nosovets, O. K., Beregovy, O. A., Shapovalova, V. V., Plakhtiy, A. M. (2014). Automated system for diagnosing pathological conditions of the circulatory system. Eastern European Journal of Advanced Technology, 1/9, 29—34 [іn Ukranian].
On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the action plan for its implementation. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text (Last accessed: 12.11.2020) [іn Ukranian].
Zakka, Je. The WHO Global Strategy on Digital Health: What You Need to Know. https://blog.xclinical.com/the-whoglobal-strategy-on-digital-health-what-you-need-to-know#:~:text=In%20April%202019%20The%20
World,adoption%20of%20appropriate%20digital%20health%E2%80%9D (Last accessed: 05.01.2021).
Reddy, M. Digital Transformation in Healthcare in 2021: 7 Key Trends. https://www.digitalauthority.me/resources/state-of-digital-transformation-healthcare/ (Last accessed: 14.01.2021).
Seymour, T., Frantsvog, D., Graeber, T. (2012). Electronic Health Records (EHR). American Journal of Health Sciences, 3(3), 201—209. https://doi.org/10.19030/ajhs.v3i3.7139
Kraus, S., Schiavone, F., Pluzhnikova, A., Invernizzi, A. C. (2021). Digital transformation in healthcare: Analyzing the
current state-of-research. Journal of Business Research, 123, 557—567. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2020.10.030
Fainzilberg, L. S. (2017). New Opportunities of Phasegraphy in Medical Practice. Sci. innov., 13(3), 37—50. https://doi.org/10.15407/scine13.03.037
Kiforenko, S. I., Hontar, T. M., Orlenko, V. L., Ivaskiva, K. Y., Obelets, T. A. (2019). Information Technology for Supporting Self-Control in the Formation of a Rational Lifestyle for Diabetics Patients. Cybernetics and Computer Engineering, 3(197), 80—99. https://doi.org/10.15407/kvt197.03.080
Mandel, J. C., Kreda, D. A., Mandl, K. D., Kohane, I. S., Ramoni, R. B. (2016). SMART on FHIR: a standards-based, interoperable apps platform for electronic health records. Journal of the American Medical Informatics Association, 23(5), 899—908. https://doi.org/10.1093/jamia/ocv189
Kovalenko, O. S., Mishchenko, R. F., Kozak, L. M. (2019). Transformation of Clinical Decision Support Systems into FHIR Structures to Ensure Quality of Medical Care. Cybernetics and Computer Engineering, 4(198), 78—94. https://doi.org/10.15407/kvt198.04.078
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
