ОЦІНКА ПАЛИВНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ТА ЗАГРОЗИ ПОТРАПЛЯННЯ УКРАЇНИ У ПАСТКУ ПАЛИВНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

В. Хаустова; М. Кизим; Т. Салашенко; І. Губарєва

doi:10.15407/scine20.04.003

Автор(и)

В. Хаустова Науково-дослідний центр індустріальних проблеми розвитку Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-5895-9287
М. Кизим Науково-дослідний центр індустріальних проблеми розвитку Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0001-8948-2656
Т. Салашенко Науково-дослідний центр індустріальних проблеми розвитку Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-1822-5836
І. Губарєва Науково-дослідний центр індустріальних проблеми розвитку Національної академії наук України https://orcid.org/0000-0002-9002-5564

DOI:

https://doi.org/10.15407/scine20.04.003

Ключові слова:

паливна безпека, нафтопереробка, первинні вуглеводні, синтетичнемоторне паливо, пастка залежності

Анотація

Вступ. Формування паливної безпеки є важливим для стабільності держави. Високо розвинуті нафтодефіцитні країни цьому питанню приділяють значну увагу шляхом розвитку виробництва моторного палива.
Проблематика. Через падіння нафтовидобутку, занепаду нафтопереробки та обмежених можливостей щодо імпорту нафти та моторного палива Україна поступово перетворювалася на країну із критично низьким рівнем паливної безпеки.
Мета. Визначення рівня паливної безпеки країн та України зокрема в Європейському просторі на основі методичного підходу, шо передбачає розрахунок локальних індикаторів паливної безпеки за компонентами та рівнями.
Матеріали й методи. Інформаційною базою слугували дані Євростату. За допомогою широкомасштабного моделювання великих масивів у програмному забезпеченні Microsoft Power BI було проведено інтегральну оцінку паливної безпеки європейських країн у регіональному просторі та у динаміці.
Результати. Визначено, що міцні позиції з паливної безпеки мають країни, які ощадливо видобувають сирі вуглеводні та розвивають нафтопереробку шляхом низькоконцентрованого імпорту сировини (Норвегія — 77 %, Іспанія — 48 % та Литва — 47 % у загальноєвропейському рейтингу паливної безпеки, сформованому за результатами
оцінки). Рівень паливної безпеки України скоротився з 35 % (13 місце) до 31 % (24 місце), а руйнація виробничих
потужностей через російську агресію зводить його майже до нуля. Зміцнення паливної безпеки України шляхом відбудови виробництва на сирих вуглеводнях неможливе через падіння їх видобутку та обмеженіможливості імпорту.
Висновки. Запропоновано методичний підхід до оцінки паливної безпеки країн, що будується на чотирьох безпекових компонентах: достатність, наявність, прийнятність, доступність. Це дозволяє визначити її за рівнями первинної, кінцевої та загальної паливної безпеки. Вирішення проблеми можливе через розбудову виробництва синтетичного моторного палива із вугілля. Отримані результати можуть бути використані при перегляді Енергетичної стратегії
України.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Issawi, C. (1978). The 1973 oil crisis and after. Journal of Post Keynesian Economics, 1(2), 3—26. https://doi.org/10.1080/01603477.1978.11489099 .

Balassa, B. (1985). Exports, policy choices, and economic growth in developing countries after the 1973 oil shock. Journal of development economics, 18(1), 23—35. https://doi.org/10.1016/0304-3878(85)90004-5.

Mitchell, T. (2015). The resources of economics: making the 1973 oil crisis. In The Limits of Performativity (pp. 50—65). Routledge. URL:https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.4324/9781315776644-8/resources-economics-timothymitchell (Last accessed: 20.01.2024).

Lin, B., Raza, M. Y. (2020). Analysis of e.nergy security indicators and CO2 emissions. A case from a developing economy. Energy, 200, 117575. https://doi.org/10.1016/j.energy.2020.117575.

Gasser, P. (2020). A review on energy security indices to compare country performances. Energy Policy, 139, 111339. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.111339.

Sun, H., Ikram, M., Mohsin, M., Abbas, Q. (2021). Energy security and environmental effi ciency: evidence from OECD countries. The Singapore Economic Review, 66(02), 489—506. https://doi.org/10.1142/S0217590819430033.

Mišík, M. (2022). The EU needs to improve its external energy security. Energy Policy, 165, 112930. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112930 .

Jewell, J. (2011). The IEA model of short-term energy security (MOSES): primary energy sources and secondary fuels. OECD Library. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/energy/the-iea-model-of-short-term-energy-security-moses_ 5k9h0wd2ghlv-en&hl=ru&sa=T&oi=gsb&ct=res&cd=0&d=17058756615358049111&ei=NA1nZZfSCMihy9YP5Oq8 KA&scisig=AFWwaeZv2jolFbM5cKeziBcGP6i5 (Last accessed: 20.01.2024).

World Energy Council (2022). World Energy Trilemma Index 2022 Report. URL: https://www.worldenergy.org/ publications/entry/world-energy-trilemma-index-2022 (Last accessed: 20.01.2024).

United Nations Development Programme (2000). World energy assessment : energy and the challenge of sustainability. URL: https://digitallibrary.un.org/record/429622?ln=ru (Last accessed: 20.01.2024).

Web of Science Core Collection. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/summary/d3b74d30-9e32-49c4- aaa3-063481f085d4-b75518c3/times-cited-descending/1 (accessed on 10 November 2023) (Last accessed: 20.01.2024).

Khaustova, V. E., Salashenko, T. I., Lelyuk, O. V. (2018). Energy security of the national economy based on a systems approach. Scientifi c Bulletin оf Polissia, 1(2 (14)), 79—92. URL: https://journals.uran.ua/nvp_chntu/article/view/140212) (Last accessed: 20.01.2024). https://doi.org/10.25140/2410-9576-2018-1-2(14)-79-92

LaBelle, M. C. (2023). Energy as a weapon of war: Lessons from 50 years of energy interdependence. Global Policy. https://doi.org/10.1111/1758-5899.13235.

Rausser, G., Strielkowski, W., Mentel, G. (2023). Consumer Attitudes toward Energy Reduction and Changing Energy Consumption Behaviors. Energies, 16(3), 1478. https://doi.org/10.3390/en16031478.

Asia Pacifi c Energy Research Centre (APERC), 2007. A Quest for Energy Security in the 21st century; Institute of energy econmics, Japan. URL: https://aperc.or.jp/fi le/2010/9/26/APERC_2007_A_Quest_for_Energy_Security.pdf) (Last accessed: 20.01.2024).

Kruyt, B., Van Vuuren, D. P., de Vries, H. J., Groenenberg, H. (2009). Indicators for energy security. Energy policy, 37(6), 2166—2181. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2009.02.006 .

Cherp, A., Jewell, J. (2014). The concept of energy security: Beyond the four As. Energy policy, 75, 415—421. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2014.09.005 .

Hughes, L. (2012). A generic framework for the description and analysis of energy security in an energy system. Energy Policy, 42, 221—231. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2011.11.079.

Sovacool, B. K. (2011). Evaluating energy security in the Asia pacifi c: Towards a more comprehensive approach. Energy policy, 39(11), 7472—7479. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2010.10.008.

Ren, J., Sovacool, B. K. (2014). Quantifying, measuring, and strategizing energy security: Determining the most meaningful dimensions and metrics. Energy, 76, 838—849. https://doi.org/10.1016/j.energy.2014.08.083.

Fang, D., Shi, S., Yu, Q. (2018). Evaluation of sustainable energy security and an empirical analysis of China. Sustainability, 10(5), 1685. https://doi.org/10.3390/su10051685.

Paravantis, J. A., Kontoulis, N. (2020). Energy security and renewable energy: a geopolitical perspective. In Renewable Energy-Resources, Challenges and Applications. IntechOpen. URL: https://library.oapen.org/bitstream/handle/20.500.12657/ 43418/external_content.pdf%3Fsequence%3D1%23page%3D41&hl=ru&sa=T&oi=gsb-ggp&ct=res&cd=0&d=33037 65175544606106&ei=tg9nZYHvGInemQHt0J64Aw&scisig=AFWwaeZHX6-Y0mVW7Fg71XMzvSfR) (Last acces sed: 20.01.2024).

Siksnelyte-Butkiene, I. (2023). Defi ning the Perception of Energy Security: An Overview. Economies, 11(7), 174. https://doi.org/10.3390/economies11070174 .

Sanchez, S. F., Segovia, M. A. F., López, L. C. R. (2023). Estimating a national energy security index in Mexico: a quantitative approach and public policy implications. Energy Strategy Reviews, 45, 101019. https://doi.org/10.1016/j.esr.2022.101019 .

Strojny, J., Krakowiak-Bal, A., Knaga, J., Kacorzyk, P. (2023). “Energy Security: A Conceptual Overview”. Energies, 16(13), 5042. https://doi.org/10.3390/en16135042.

Amin, S. B., Chang, Y., Khan, F., Taghizadeh-Hesary, F. (2022). Energy security and sustainable energy policy in Bangladesh: From the lens of 4As framework. Energy Policy, 161, 112719. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2021.112719.

Miller, J. E., Brown, E. K. (2013). The Cambridge dictionary of linguistics. Cambridge University Press. URL: http://lib. bvu.edu.vn/handle/TVDHBRVT/15709 (Last accessed: 20.01.2024).

Tengelin, K., Sopasakis, A. (2020). Tick based clustering methodologies establishing support and resistance levels in the currency exchange market. National Accounting Review, 2(4), 354—366. URL: https://www.aimspress.com/article/ 10.3934/NAR.2020021) (Last accessed: 20.01.2024). https://doi.org/10.3934/NAR.2020021

Eurostat Database. Supply, transformation and consumption of oil and petroleum products. URL: https://ec.europa. eu/eurostat/databrowser/view/nrg_cb_oil/default/table?lang=en (accessed on 10 November 2023) (Last accessed: 20.01.2024).

Microsoft Corp. Power BI. URL: https://powerbi.microsoft.com (accessed on 10 November 2023) (Last accessed: 20.01.2024).

Kyzym, M. O., Salashenko, T. I., Khaustova, V. Ye., Lelyuk, O. V. (2017). Conceptual Foundations of Strengthening the Fuel Security of the National Economy. The Problema of Economy, 1, 79—88. URL: https://www.problecon.com/ export_pdf/problems-of-economy-2017-1_0-pages-79_88.pdf (Last accessed: 20.01.2024).