ЦИФРОВА І ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКИ: ТОЧКИ ДОТИКУ й СУПЕРЕЧНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.15407/scine17.03.014Ключові слова:
цифрові технології, цифровізація економіки, промисловість, сталий розвиток, екологічний слід, екологічна ефективністьАнотація
Вступ. Процеси цифровізації економіки, пов'язані з розгортанням технологій Четвертої промислової революції, є багатоаспектними й чинять суттєвий вплив, зокрема й на навколишнє середовище, що зачіпає інтереси майбутніх поколінь.
Проблематика. Прискорення цифровізації супроводжується суперечливими позитивними і негативними ефектами для довкілля. Зважаючи на це, актуальною проблемою є визначення цих ефектів як на глобальному, так і на національному рівнях.
Мета. Виявити взаємозв'язки цифрової та зеленої економіки й обґрунтувати шляхи екологічно безпечного розвитку цифрових технологій в Україні.
Матеріали й методи. Кластеризація країн світу за ознаками економічного, промислового й цифрового розвитку;
економетричний аналіз залежностей між показниками розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і екологічної ефективності в країнах світу та їх групах (кластерах) за 2017—2020 рр.
Результати. Встановлено, що на глобальному рівні впровадження сучасних цифрових технологій має загалом позитивний зв'язок зі станом довкілля: чим вищим є рівень цифровізації, тим більш екологічно чистими, за інших рівних умов, є національні економіки. З’ясовано, що екологічна ефективність цифровізації залежить від рівня виробничих (фізичних) технологій та загального економічного розвитку держави. У кластерах менш розвинених країн, зокрема й в Україні, яка має суттєві проблеми у сферах промисловості й інновацій, поширення цифрових технологій має менший позитивний вплив на екологію, ніж у кластерах більш розвинених країн. Тому довгострокові позитивні ефекти цифровізації для України не є очевидними, а негативні можуть бути серйозними.
Висновки. Для мінімізації екологічних ризиків цифровізації в Україні потрібно розробити національну академічну програму комплексної оцінки різних аспектів (абіотичних, біотичних, техногенних, антропогенних) впливу новітніх цифрових технологій на довкілля, а також узгодити програми цифровізації економіки із загальною стратегією розвитку національного виробництва на інноваційній основі.
Завантаження
Посилання
European Commission. (2020). Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. A New Industrial Strategy for Europe. Brussels, 10.3.2020. COM (2020) 102 final. 16 p.
European Commission. (2020). Supporting the green transition: shaping Europe's digital future. URL: https://ec.europa. eu/info/strategy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/shaping-europe-digital-future_en (Last accessed: 10.10.2020).
Huawei Technologies Co., Ltd. (2018). Research result GCI 2018. URL: https://www.huawei.com/minisite/russia/ gci2018rus/ (Last accessed: 10.10.2020) [in Russian].
World Economic Forum. (2019). A New Circular Vision for Electronics: Time for a Global Reboot. 24 p.
Sivani, S., Sudarsanam, D. (2013). Impacts of radio-frequency electromagnetic field (RF-EMF) from cell phone towers and wireless devices on biosystem and ecosystem — a review. Biology and Medicine, 4(4), 202—216.
European Commission. (2019). A European Green Deal. URL: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/ european-green-deal_en (Last accessed: 10.10.2020).
Curran, C. (2020). What Will 5G Mean for the Environment? The Henry M. Jackson School of International Studies, University of Washington. URL: https://jsis.washington.edu/news/what-will-5g-mean-for-the-environment/ (Last accessed: 10.10.2020).
Cisco Mobile VNI. (2019). Cisco Visual Networking Index: Global Mobile Data Traffic Forecast Update, 2017—2022. White Paper Cisco Mobile.
Andrae, A. S. G., Edler, A. T. (2015). On global electricity usage of communication technology: trends to 2030. Challenges, 6, 117—157.
Ferreboeuf, H. (2019). Lean ICT: towards digital sobriety. Report. Agence française de développement, Caisse des Dépôts. 90 p. URL: https://theshiftproject.org/wp-content/uploads/2019/03/Lean-ICT-Report_The-Shift-Project_2019. pdf (Last accessed: 10.10.2020).
Global eSustainability Initiative. (2008). SMART 2020: Enabling the low carbon economy in the information age. A report by The Climate Group on behalf of the Global eSustainability Initiative (GeSI).
Global eSustainability Initiative. (2012). Smarter 2020: The Role of ICT in Driving a Sustainable Future. A Report by Boston Consulting Group on Behalf of GeSI.
Malmodin, J., Bergmark, P., Lunden, D. (2013). The future carbon footprint of the ICT and E&M sectors. In Proceedings of the ICT for Sustainability (ICT4S), Zurich, Switzerland.
Malmodin, J., Lunden, D. (2018). The Energy and Carbon Footprint of the Global ICT and E&M Sectors 2010—2015. Sustainability, 10(3027), 31. doi:10.3390/su10093027
Malmodin, J., Moberg, Å., Lunden, D., Finnveden, G., Lövehagen, N. (2010). Greenhouse gas emissions and operational electricity use in the ICT and entertainment & media sectors. J. Ind. Ecol., 14(5), 770—790.
Belkhir, L., Elmeligi, A. (2018). Assessing ICT global emissions footprint: Trends to 2040 & recommendations. J. Clean. Prod., 177, 448—463.
International Telecommunication Union. (2020). The ICT Development Index (IDI): conceptual framework and methodology. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Statistics/Pages/publications/mis2017/methodology.aspx (Last accessed: 06.11.2020).
Wendling, Z. A., Emerson, J. W., de Sherbinin, A., Esty, D. C., et al. (2020). 2020 Environmental Performance Index. New Haven, CT: Yale Center for Environmental Law & Policy. URL: https://epi.yale.edu (Last accessed: 10.10.2020).
Vishnevsky, V. P., Harkushenko, O. M., Kniaziev, S. I. (2020). Technology Gaps: the Concept, Models, and Ways of Overcoming. Sci. innov., 16(2), 3—19. https://doi.org/10.15407/scin16.02.003 [in Ukrainian].
World Bank (2020). Databank. Worldbank. URL: https://databank.worldbank.org/source/world-development-indicators# (Last accessed: 18.05.2020).
Kucher, A., Kucher, L. (2017). Mineral fertilizers use in agriculture. Propozitsiya, 23.01.2017. URL: https://propozitsiya. com/ekonomika-ispolzovaniya-mineralnyh-udobreniy-v-selskom-hozyaystve (Last accessed: 02.11.2020) [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Knjazev, S. I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine’s Industry to Smart Transformations. Sci. innov., 14(4), 55—69. https://doi.org/10.15407/scin14.04.055 [in Ukrainian].
Garkushenko, O., Zanizdra, M. (2020). Green ICTs: potential and priorities for sustainable development. Analytical review. Econ. promisl., 3(91), 47—81. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.047
The World Bank (2020). World Bank Country and Lending Groups. URL: https://datahelpdesk.worldbank.org/knowledgebase/articles/906519-world-bank-country-and-lending-groups (Last accessed: 10.10.2020).
Kulakova, T. A., Koverzneva, S. A. (2016). The prospects of the BRICS new development institutions. International research journal, 1(43), 4, 100—102. doi: 10.18454/IRJ.2016.43.105 [in Russian].
International Telecommunication Union. (2017). ICT Development Index 2017. URL: https://www.itu.int/net4/ITUD/idi/2017/index.html (Last accessed: 10.10.2020).
European Commission. (2018). Public Private Partnerships — Shaping Europe’s digital future. URL: https://ec.europa. eu/digital-single-market/en/public-private-partnerships (Last accessed: 06.11.2020).
Nabi, E. (2020). They want debate and truth: mayors of major French cities opposed 5G. Tekhno 24. URL: https://techno.24tv.ua/hochut-debativ-pravdi-meri-velikih-mist-frantsiyi-novini-tehnologiy_n1414302. (Last accessed: 01.11.2020) [in Ukrainian].
World Wildlife Fund. (2020). Living Planet Report 2020 — Bending the curve of biodiversity loss. Almond, R. E. A., Grooten, M. and Petersen, T. (Eds). 2020. Gland, Switzerland: WWF. 164 p.
World Economic Forum. (2019). A New Circular Vision for Electronics: Time for a Global Reboot. World Economic Forum. 24 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
